Сторінка для батьків

Виховуємо та навчаємо разом.

Як розвинути самостійність у дітей

Пам’ятка для батьків

                                                          «Людина не може бути вільною,

                                                           якщо вона не самостійна».

                                                                                     М.Монтессорі

1.Визнайте особистість дитини і її недоторканність.

2.Сприяйте формуванню адекватної самооцінки. Людина з низькою самооцінкою постійно залежна від чужої думки. Формування самооцінки дитини залежить від  оцінювання її батьками, тому що в цьому віці дитина ще не вміє оцінити себе сама.

3.Залучайте до реальних справ сім'ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, спільно планувати сімейні справи.

4.Розвивайте силу волі дитини. Навчайте сміливості, витривалості, терплячості, докладати зусиль для досягнення мети.

5.Навчайте планувати. Складайте план дій. Велику і складну справу вчіть розбивати на ряд Конкретних дій.

6.Привчайте до праці якомога раніше. Дитина має знати свої домашні обов'язки, вміти виконувати доручення.

7.Вчіть спілкування з іншими дітьми, дорослими людьми. При цьому пам’ятайте – модель батьківської поведінки сприймається дитиною як зразок для наслідування.

8.Формуйте моральні якості: доброту, порядність, співчуття, взаємодопомогу, відповідальність.

 Тест   «Дітей виховують батьки. А батьків?»

Часто саме батькам, спілкуючись із дітьми, доводиться стикатися із ситуаціями вибору, коли, хотіли б ми того чи ні, треба чесно й відверто (хоча би перед самим собою) відповісти на складні життєві питання, спробувати поставити себе на місце дитини або хоча б на хвилину повірити, що ви - добра чарівниця чи добрий чарівник. Уважно прочитайте запропоновані запитання. Намагайтеся відповісти на них відверто. Тест доповнить ваше уявлення про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.

Варіанти відповідей:

А ) Можу і завжди так чиню.

В) Можу, але чиню так не завжди.

В) Не можу.

1.     Чи можете ви поставити себе на місце дитини?

2.     Чи можете ви не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

3.     Чи можете ви порадитися із дитиною "на рівних"?

4.     Чи можете ви повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасний принц або фея?

5.     Чи можете ви у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

6.     Чи можете ви пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за гарну поведінку.

7.     Чи можете ви вибачитись перед дитиною у разі потреби?

8.     Чи можете ви зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

9.     Чи можете ви виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

10.                       Чи можете ви встояти проти дитячих прохань та сліз, якщо впевнені, що це каприз.

11.                       Чи можете ви завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть ранити дитину?

12.                       Чи можете ви розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі?

13.                       Чи можете ви володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

Порахуйте бали

"А" - 3 бали, "Б" - 2 бали, "В" - 1 бал.

Від 30 до 39 балів. Дитина—найбільша  цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки розуміти, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся найпрогресивніших принципів виховання та постійної лінії поведінки. Ви можете сподіватися на гарні результати.

Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас - першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними та принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки - дуже м'які. Крім того,ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми із вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання, прагнення зробити дитину особистістю, а, можливо, того й іншого. Радимо звернутися за допомогою до фахівців-педагогів і психологів, ознайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення.

Тест  "Добра мати... добрий батько... "

Варіанти відповідей: "так", "ні", "не знаю".1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте "вибухом", а потім шкодуєте про це?
2. Деколи ви вдаєтеся по допомогу або порад інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини?
3. Ваша інтуїція і досвід – кращі порадники у вихованні дитини.
4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який нікому іншому не розказали б.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?
7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.
10. Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть, якщо маєте гроші) тому, що знаєте: вдома їх є багато?
11. Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи бувають у вас прикрощі з вашою дитиною?

Обробка результатів: за кожну відповідь "так" на запитання 2,4, 6, 8, 10, 12,14 і за кожну відповідь "ні" на запитання 1, З, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь "не знаю" на будь-яке запитання — по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.

100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв'язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна визнати за приклад для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясувати.

50-99 балів. Ви — на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви маєте розв'язати, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. Не забувайте, що розуміти — не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.

0-49  балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її мати не стала другом і провідником на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Можливо, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це нелегко, зате у майбутньому обернеться вдячністю і щасливим життям вашої дитини.

   Тест  «Які ви батьки?»

Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти...
13. Який ти у мене кмітливий!

Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
3, 5,7, 10, 11, 13  -   1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта.На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10—12 балів Вам необхідно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

Як навчити дитину вчитися?

Порадник для батьків.

Щоб зберегти у дитини бажання вчитися, 

прагнення до знань, необхідно навчити її добре

вчитися. Усі батьки мріють, щоб їх діти добре

вчилися. Ця справа не лише школи, але і батьків. 

Допомога дітям  повинна йти в трьох напрямах: 

ІІ. Організація режиму дня. 

Організація режиму дня дозволяє дитині:

  Легшее впоратися з учбовим

навантаженням; 

  Захищає нервову систему від перевтоми, 

тобто зміцнює здоров'я.

У 20% школярів поганее здоров'я – причина 

неуспішності. Тому привчайте дітей до 

дотримання режиму дня; раціональному

харчуванню; домагайтеся, щоб вранці дитина

виконувала ранкову гімнастику; займалася 

спортом; бувала на свіжому повітрі не менше 3,5 

години. 

Точний розпорядок занять - це основа будь-якої праці. Необхідно включати в режим дня 

щоденне виконання домашніх обов'язків (купівля

хліба, миття посуду, винесення сміття і так далі).Їх 

може бути трохи, але треба, щоб діти виконували

свої обов'язки постійно. Привченій до таких 

обов'язків дитині не доведеться нагадувати, щоб 

вона прибрала свої речі, вимила посуд і так далі.

Абсолютно необхідно, щоб в режим дня було 

включено щоденне читання книг. Бажано в один і 

той же час. Учень, що добре читає, швидше

розвивається, швидше опановує навички 

грамотного письма,  легше справляється з 

рішенням завдань. 

Організація дозвілля. Важливо не залишати

дитину без нагляду, а дати можливість займатися

улюбленою справою у вільний від навчання час.

Необхідно правильно організувати сон.

Лягати спати треба о 21 годині. Хороший, 

спокійний сон - це основа здоров'я. Потурбуйтеся, 

щоб дитина не перезбуджувалася, не дивилася 

"страшні фільми", не грала в шумні ігри. Усе це

відіб'ється на сні, на самопочутті дитини. Якщо

дитина спить, стежте, щоб голосно не звучав 

телевізор, радіо. Погасіть світло, говорітьтихіше. 

Часто батьки йдуть на поводу у дітей, миряться 

з капризами дитини: діти беруть участь в 

«застольях», лягають пізно спати. Це

неприпустимо. Тут треба проявити твердість.

Іноді батьки роблять за дітей уроки. В цьому

випадку страждає моральність. Діти звикають до 

брехні і лицемірства.  

Ви не повинні забувати, що в силу вікових

особливостей школярі погано переключаються з 

одного виду роботи на інший. Наприклад, сяде

дитина малювати, батьки посилають в магазин. 

Запам'ятайте: всяке необгрунтоване перемикання з 

одного виду роботи на інший може виробити

погану звичку: не доводити справу до кінця.

ІІ. Контроль за виконанням домашніх завдань.

Контроль має бути систематичним, а не від

випадку до випадку і не обмежуватися питаннями: 

- які оцінки? 

- чи виконав уроки? 

Після ствердної відповіді батьки займаються

своїми справами, не контролюючи дітей. Деякі 

батьки не контролюють дітей взагалі, пояснюючи

це нестачею часу, зайнятістю. В результаті діти 

незасвоюють матеріал, роботи виконуються

недбало, брудно,. Вона не розуміє питань учителя, 

відповідей товаришів. Їй стає не цікаво на 

уроці,що приводить дитину до небажання вчитися. 

Якомога більше вимогливості до дітей і якомога

більше поваги. Контроль має бути ненав'язливим і 

тактовним. 

Дуже важливо контролювати не кінцевий 

продукт їх праці, а сам процес. 

Добре якби ви цікавилися: 

  Що вивчала дитина сьогодні в школі;  

  як вона зрозуміла матеріал; 

  як вона може пояснити, довести ті дії, що

виконувала. 

Контроль – це організація допомоги для 

ліквідації якихось пропусків, труднощів.

Тому необхідно привчати дітей до планування

майбутньої роботи при виконанні того чи іншого 

завдання.

Дуже важливим є вироблення звички до 

неухильного виконання домашніх завдань не 

дивлячись ні на що(погода, телепередача). Уроки 

мають бути виконані, і виконані добре.

Виправдання невиконаним урокам нема і бути 

не може

Дуже важливо, щоб дитина сідала за уроки в 

один і той же час. Фіксований час занять

викликає стан схильності до розумової роботи, 

тобто виробляється установка. При такому настрої

дитині не треба долати себе, тобто зводиться до 

нуля тяжкий період втягування в роботу.

Важливим є і місце виконання роботи. Воно

має бути постійним. Ніхто не повинен заважати

учневі. Дуже важливо займатися зібрано, в 

хорошому темпі, не відволікаючись на сторонні

справи. 

У дітей бувають два приводи відволікання: 

1)гра: дитина втягується в ГРУ непомітно для себе

2)діловий: шукає олівець, ручку, підручник. 

Чим більше відволікань, тим більше

витрачається часу на виконання домашнього

завдання. Тому необхідно встановити чіткий 

порядок: лінійка, олівець, ручка - ліворуч; 

підручник, зошити, щоденник - праворуч. 

Дуже важливий темп роботи. Працюють добре

ті, хто працюють швидко. Тому дитину треба 

обмежувати в часі (ставити годинник). 

При спільному виконанні домашніх завдань 

наберіть сятерпіння і не нервуйте. Але якщо вже

дуже погано дитина виконала завдання, то 

потрібно, щоб вона його переписала.

Найважче даються нашим дітям навички 

письма. Важливо привчити його писати чисто, 

дотримуючись полів, обов'язково без виправлень.

При розумній допомозі і системі контролю діти

привчаються виконувати уроки в один і той же 

час, поступово навчаться розподіляти час 

самостійно. 

ІІІ Привчання до самостійності.

При перевірці домашніх завдань не поспішайте

вказувати на помилки, нехай дитина знайде їх 

сама, не давайте готової відповіді на їх питання. 

При виконанні домашніх завдань не треба 

підміняти школяра в роботі. Учіть дітей виділяти

учбове завдання.

Тому, надаючи школяру допомогу, дорослі не 

повинні забувати, що головне все-таки не в тому, 

щоб здолати ту або іншу трудність, а в тому, щоб 

на прикладі кожного окремого випадку

показувати, як взагалі потрібно долати труднощі у 

навчанні і привчати дітей до все більшої і більшої

самостійності. 

Успіхів вам! Усе у вас вийде!

„ ... домашнє завдання дає змогу зосереджувати 

процес усвідомлення і запам’ятовування головного 

в навчальному матеріалі”